«Всі на вибори» - таким було, хто пам’ятає, головне і незмінне агітаційне гасло усіх виборів в часи СРСР. Ми це гасло витягли, щоб під ним інформувати вас, шановні читачі, про виборчу кампанію у Коростенському окрузі. Вибори – річ, безумовно, важлива і більшість з нас підуть голосувати 21 липня, тому, на нашу думку, наша інформація буде для них цікавою.
Кандидати у народні депутати по Коростенському виборчому округу визначилися. Хоча ще не всі формальності ЦВК завершила (це триватиме ще день – два), ми вже можемо назвати трьох – чотирьох головних, між якими, на нашу думку, і розгорнеться головна боротьба.
Отже, це чинний народний депутат України Сергій Пашинський, чинний народний депутат Володимир Арешонков, депутат обласної ради, лідер місцевого «Укропу» Віталій Науменко і вчитель 9-ої коростенської школи В’ячеслав Сігачов.
У нас зараз нема такої мети – вимірювати шанси кожного чи перелічувати їхні достоїнства та недоліки. Можливо, ми до цього повернемося пізніше, ближче до дня виборів. А сьогодні ми хочемо обмежитися фіксацією найбільш цікавих (скандальних, суперечливих, тощо) моментів виборчої кампанії на нашому окрузі. Звісно, на даний момент, бо кампанія триватиме ще три тижні.
Найголовніша інтрига – кандидат від президентської партії «Слуга народу». Це згаданий Сігачов. З одного боку – кандидат Зеленського мав би мати найбільші шанси, бо за самого Зеленського в окрузі проголосувало більше 70% виборців. З іншого – у Сігачова вже на самому старті виявилося одразу два немаленьких «косяки»: 1) у 2014 році він представляв Компартію в окружній виборчій комісії; 2) учасником АТО не був, хоча офіційно представлений таким партією «Слуга народу».
З участю в АТО могла статися прикра помилка, тим більше, що сам Сігачов легко погодився з тим, що він насправді не воював, хоч і був призваний до армії в 2014 році на три (чи чотири) місяці. А ось з «комуністичним минулим» - справа, на нашу думку, набагато серйозніша. І справа зовсім не в тому, що ми підозрюємо пана Сігачова у прихильності до ідей комунізму. Зовсім навпаки. Просто факт делегування до виборчої комісії від комуністів, а сьогодні – кандидатство від політичної партії, ідеї якої абсолютно протилежні комуністичним, показують, на нашу думку, що Сігачову байдуже до ідей, а тому участь у політиці для нього – це заробіток чи, точніше, кар’єра (власне, одне не суперечить іншому). Можливо, за майбутні три тижні Сігачов пояснить нам та іншим виборцям, як уживаються у ньому комунізм і Зеленський.
Другу інтригу ми б сформулювали так: відношення кандидата Науменка і партії «Слуга народу». Депутат Житомирської облради і лідер коростенських «укропівців» вирішив балотуватися, за його словами, саме тому, що нема гідного кандидата від «Слуги народу». Опустимо детальні пояснення ситуації паном Віталієм (на нашу думку, цілком логічні), зафіксуємо важливий факт: хоча формально Науменко не є і не може бути кандидатом від «Слуги народу», ідейно, так би мовити, він на це претендує. Підтвердження цього – передвиборча символіка кандидата Науменка, яка дуже близька до символіки команди Зеленського (хто хоче переконатися – зайдіть на ФБ-сторінку Науменка). Нарешті, мусимо визнати: виходячи з народних уявлень про тих, хто гідний представляти нового Президента у парламенті (нові обличчя, відсутність зв’язків зі старою владою, попередня опозиційність, тощо), пан Науменко має не менше право (повторимо, моральне, але не юридичне!) представляти «Слугу народу», ніж пан Сігачов. Іншими словами, ми будемо бачити їхню боротьбу за виборців, які хочуть підтримати на виборах Верховної Ради нового Президента.
Ще один цікавий момент кампанії – конфлікт (якщо можна це так назвати) між кандидатом Сергієм Пашинським і місцевим «олігархом» Володимиром Петренком. Власне, дружби у них ніколи й не було, але ось що вилізло назовні. Петренко не є кандидатом, але (загальновідомий факт) має свого – Володимира Арешонкова. І ось на День громади Ушомира, де Петренко – абсолютний господар (ще один загальновідомий факт), волонтерам Благодійного фонду Сергія Пашинського, які привезли ушомирцям подарунки (морозиво і торт), грубо відмовили (сам Петренко особисто) взяти участь у святі. Подія навіть привернула увагу житомирського осередку організації «Опора» (вона відстежує «чистоту» виборів), оскільки на святі був присутній Арешонков.
Власне, цей дріб’язковий конфлікт не вартий був нашої уваги, але раптом він продовжився в несподіваній формі.
18 червня о другій годині ночі поліцію повідомили, що на території нафтової бази (Коростень, вул. Горького, 41) пролунали вибухи. Виїхала, як належить, слідчо-оперативна група з експертами по вибухам з самого Житомира. Обстежили територію і виявили та вилучили предмети конусоподібної форми з написом «страйкбол». Експертизи ще тривають, але насмілимося стверджувати, що цей «страйкбол» (це такі, якщо хто не знає, заряди для гри у війну, які «вибухають» фарбою) ніякої загрози для цистерн з бензином не становив. Та й поліція веде слідство за статтею «Хуліганство».
Однак чомусь пан Петренко (база належить його фірмі) раптом заявив (не комусь, а телебаченню), що «стояла загроза вибуху всієї нафтобази і тих ємностей, які ви бачите за моєю спиною». А далі – ще страшніше: все це, за словами Петренка, пов'язане із двома замахами на його власне життя та працівників підприємства, які сталися два роки тому, і таким ось чином на нього, Петренка, тисне «одіозний» політик, який балотується по округу на парламентські вибори.
Петренко, не називає прізвища, а ми назвемо – Сергій Пашинський. Про замахи на життя і загрозу вибуху цілої нафтобази – це на совісті Петренка, але що правда – то правда: для Петренка, який п’ять років мав свого депутата у Верховній Раді, балотування Пашинського і справді серйозна загроза. І «конфлікт» між Пашинським і дуетом Петренко-Арешонков буде наступні три тижні тільки поглиблюватися. До речі, Сергію Пашинському вдалося не допустити появи на окрузі одразу ще трьох кандидатів з прізвищем «Пашинський». Публічні застереження і навіть погрози, з якими виступив Сергій Пашинський, таки змусили тих, хто готував таких кандидатів-клонів, відступити. Неважко здогадатися, хто готовий був платити сотні тисяч доларів «двійникам».
Володимир Паламарчук