Здавалося, питання про пам’ятник воїнам російсько-української війни в Овручі вирішено. Навіть найпекучіша проблема - гроші – майже вирішена, бо на такий пам’ятник вже давним-давно обіцяв дати кошти Благодійний фонд Сергія Пашинського. Суперечки, вибір проекту – все позаду. Виявляється, що ні, не позаду.
Наприкінці лютого в Овручі після запеклих суперечок нарешті визначились, яким пам’ятник має бути. Було два проекти – від овруцького комунального підприємства «Проектант» і від овруцького архітектора Миколи Моргуна. Спершу комісія, яку очолював заступник міського голови Івана Коруда Володимир Гришковець, вибрала проект «комунальників», утім, проти нього виступила значна частина овручан, зокрема і місцеві «атошники». Вони домоглися проведення іншого конкурсу, вже іншою комісією, яку очолив член районної організації АТОвців Руслан Салючок. Вони обрали проект пам’ятника авторства Миколи Моргуна.
Обраний варіант коштує трохи менше двох мільйонів гривень. Це на все – і на облаштування території, і на сам пам’ятник, який буде виконаний з дорогого граніту, а верх (тобто, стовбур дерева, гілки та квітки) – із заліза, яке куватимуть вручну.
13 березня Виконком Овруцької міськради затвердив протокол комісії по визначенню місця встановлення пам’ятника за результатами громадських обговорень – тобто вирішив, пам’ятник буде розташований біля будівлі РДА (на місці, де стояв «Лєнін»). А в травні сесія міськради виділила кошти на оплату проектно-кошторисної документації пам’ятника за проектом пана Моргуна.
Залишалось отримати спеціальний документ – «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» (простими словами, там йдеться про те, як має стояти пам’ятник і що буде навколо нього) - від головного архітектора Овруцького району Петра Лавриновича. Але він цей документ не надав. Чому – не пояснив. Члени комісії кажуть, пан Лавринович не був на жодному засіданні жодної з комісій, які займалась питаннями пам’ятника героям АТО, але він щиро переконаний, - пам’ятник не має бути на такому «культовому» для Овруча місці. Натомість він спочатку запропонував його звести в «Чорнобильському» парку, але там не вийшло, бо на тому місці поховані інші герої, в тому числі й іноземці – і на це треба купа різних дозволів. Потім пан Лавринович запропонував його встановити на вулиці Степана Бандери – але це вже не центр, тобто людей там мало. Простими словами, це на задвірку.
Чим вмотивована така позиція пана Лавриновича – невідомо, проте подейкують, що його родина тісно спілкується з Вісаріоном, єпископом Коростенським і Овруцьким «УПЦ МП». А для них герої російсько-української війни – аж ніяк не герої, а вороги.
Керівництво Овруцької ОТГ, а саме - мер Іван Коруд, не знайшов способу вмовити пана Лавриновича, натомість запропонував такий варіант: давайте відправимо проект пам’ятника в Житомир, на містобудівну раду при облдержадміністрації і вони, мовляв, виступлять арбітром в наших суперечках – вирішать, яким саме буде пам’ятник і де стоятиме.
Проте, чи-то через необізнаність, чи-то свідомо, пан Коруд не врахував, що рішення цієї містобудівної ради мають лише дорадчий характер, а отже вони є необов’язкові до виконання, в тому числі і для пана Лавриновича. Тим не менш, в Овручі сподіваються, що рішення ради буде на їхню користь і це змусить пана Лавриновича таки поступитись і видати «містобудівні умови».
Делегація на містобудівну раду з Овруча мала їхати в такому складі: міський голова Іван Коруд, член виконкому і член районної спілки ветеранів АТО Руслан Салючок, розробник проекту пам’ятника Микола Моргун, голова постійної комісії з гуманітарних питань Овруцької міськради Петро Левківський і вищезгаданий начальник управління містобудування та архітектури Овруцької РДА Петро Лавринович.
Перше засідання комісії відбулось на початку червня, але «захищати» проект пам’ятника поїхав лише його розробник – Микола Моргун. Інші про засідання комісії просто не знали, їм не повідомили. Іван Коруд на той час був у відпустці, тому делегацію «споряджав» його перший заступник Володимир Гришковець.
Обласні архітектори пам’ятник не погодили – точніше, надали свої зауваження до проекту пам’ятника. За словами Миколи Моргуна, претензії були і суттєві, і ні. До прикладу, комісія рекомендувала змінити форму свічки на пам’ятнику і змінити напис – прибрати слова про російсько-українську війну і прибрати дату її початку. Також вони рекомендували змінити його розташування – тобто, він мав бути не біля РДА. Зрештою, комісія вирішила так: переробити проект пам’ятника і приїхати з ним повторно.
Повторне засідання обласної містобудівної ради відбулось 27 червня. Туди вже відправилася велика делегація з Овруча – і мер Коруд, і головний архітектор району Лавринович (який, врешті-решт, озвучив свою професійну думку – пам’ятник авторства Миколи Моргуна буде асиметричним стосовно будівлі РДА, тому треба його… трішки повернути), і овруцькі ветерани АТО. Кажуть, на засідання обласної містобудівної ради завітали і місцеві, житомирські ветерани війни. Були там і журналісти житомирського телебачення.
Чи під тиском ветеранів, чи з інших причин, але своє попереднє рішення рада змінила: пам’ятник може бути розташованим біля будівлі Овруцької РДА. І він офіційно буде не пам’ятником, а стелою. А тому «містобудівні умови» не потрібні. Враховуючи те, що рішення ради є лише дорадчим, проектант пам’ятника, Микола Моргун, перед його будівництвом може змінювати в проекті будь-що. Отже, слово тепер – за виконкомом і спонсорами.
Микола Карпенко
Фото: «Ескіз пам’ятника, який Микола Моргун підготував до другого засідання містобудівної ради в Житомирі зі зміненим написом»
Читайте також: "Родині, де вісім сиріт, міський голова обіцяв власне житло"
