В Овручі за адресою: вулиця Білоруська, 5 знаходиться амбулаторія загальної практики – сімейної медицини (скорочено – АЗПСМ) № 3. Крім овручан, там лікуються і мешканці сіл Товкачі, Гладковичі, Селище.
Зовні амбулаторія дуже гарно виглядає – чистенька і охайна, як і належить медичному закладу. Персонал (наразі там працює 13 людей) старається. Але є там одна серйозна проблема – «нечистенька» й «неохайна». Йдеться, звісно, про туалет типу «сортир». Точніше – про відсутність такого. Ще точніше – туалет є, але тільки для медичного персоналу, для хворих – нема. А в амбулаторії № 3, до речі, є денний стаціонар. Зрозуміло, це дуже важко уявити, але незаперечний факт: у медичному закладі є стаціонарні хворі, але нема для них туалету.
Як так сталося? Сталося так з самого початку. Тобто, 12 грудня 2016 року в місті Овручі на базі колишньої залізничної амбулаторії було урочисто відкрито роботу амбулаторії загальної практики – сімейної медицини №3. Урочистості очолив міський голова Овруча Іван Коруд, були також народний депутат України Володимир Арешонков і ще ціла купа обласних і районних депутатів. Вони й відкрили урочисто амбулаторію без туалету.
Але ж як хворі третій рік вирішують цю проблему? Пацієнти, які прийшли на прийом або лікуються в денному стаціонарі (а це люди, котрі, м’яко кажучи, не завжди можуть прудко бігати), тим не менше змушені ходити до туалету, який взагалі до амбулаторії не відноситься, а є у приватній власності. Зрозуміло, що це туалет зі «спартанськими умовами» (особливо взимку, дивись фото).
Окреслена нами проблема – не єдина в амбулаторії № 3. Справа в тому, що будівля в принципі не відповідає вимогам до медичного закладу, надто, якщо у ньому є денний стаціонар. Приміром, медична сестра змушена бігати через коридор, який повен пацієнтів, для того, щоб заправляти крапельниці і набирати ліки у маніпуляційному кабінеті. Також два лікарі (загальної практики сімейної медицини), які відповідають за дитяче населення, змушені проводити прийом одночасно в одному кабінеті, оскільки години прийому у них збігаються, що призводить до скупчення пацієнтів у коридорі (і втрачається можливість таємниці лікаря і пацієнта). В амбулаторії нема лабораторії для аналізів (елементарно нема для неї місця), і що це означає для точного встановлення діагнозу – пояснювати не треба.
Усі згадані проблеми можна було б давно вирішити, якби амбулаторії віддали в користування усе приміщення, усю будівлю (амбулаторія займає лише її частину), однак, попри постійні відповідні прохання завідувачки амбулаторії Ніни Ходаківської, міська влада у 2018 році віддала ту іншу частину в приватну власність (ось чому туалет для хворих – у приватній власності).
Вихід з цієї дикої ситуації, в якій вже третій рік живе й працює АЗПСМ № 3 Овруча, мають знайти ті, хто урочисто відкривав її без туалету два з половиною роки тому. Більше просто нікому.
Костянтин Сидоров
Читайте також: Родині, де вісім сиріт, міський голова обіцяв власне житло
