28 травня в сесійній залі Овруцької міськради проходили громадські слухання – громада вирішувала, чи вона не проти побудови сонячної електростанції в Кирданах, біля військового кладовища (це менш ніж на півкілометра до центра Овруча).
Зала був заповнена – людей було більше півсотні. Однак активно дискутували не більше десятка, ще десяток – це ті, хто живе біля військового кладовища. Решта 30 - 40 осіб – одягнені в спортивні костюми – нагадували загальновідомих «тітушок».
На питання, хто вони й звідки, не відповідали. Овручани казали, що в місті їх ніколи не бачили. Представник інвестора, який планує будувати сонячну електростанцію, підтвердив, що це працівники його підприємства. Ми спробували їх сфотографувати, але під час цього двоє людей показували в камеру середній палець.
Однак слуханням вони не заважали, сиділи мовчки.
Спершу виступив Сергій Жук (він же – головуючий на слуханнях), начальник відділу регулювання земельних відносин Овруцької міськради. Він презентував проект електростанції. Виглядало це досить дивно – чиновник міськвиконкому, який ніби має виступати арбітром між громадою та інвестором, презентує проект, який мав би презентувати сам інвестор.
Про майбутню станцію пан Жук надав загальну інформацію: ТОВ «Клевен» і ТОВ «Компанія Мелтон» планують встановити фотоелектронні модулі, кожен з них має потужність в 30 тисяч Вт, також буде створено 8 робочих місць, термін будівництва – 5 років, загальна площа споруд – майже 200 квадратних метрів, землю пропонується передати в оренду на 5 років, а дорогу та інфраструктуру планується облаштувати спільним коштом міського бюджету і інвестора.
Утім, аудиторію цікавило інше – яку шкоду електростанція нестиме людям, які живуть поряд, та землі, адже сонячні панелі треба періодично вимивати, а робиться це за допомогою хімікатів. Ті потрапляють у ґрунт і забруднюють воду. Сторонніх людей на об’єкт не пускатимуть, тому щось проконтролювати буде неможливо. Крім того, розмови про будівництво станції ведуться з літа минулого року, але чіткої відповіді на питання, яку матеріальну вигоду (приміром, орендна плата за землю) отримає громада від цього проекту, - нема.
Ці питання ставив депутат міськради Петро Левківський. До речі, депутата міськради Віктора Кисіля, за яким закріплений округ, де хочуть побудувати станцію, на слуханнях не було. Місцеві кажуть, що йому байдуже.
Від інвесторів на слухання прийшли двоє – представник компанії «Радіан» (яка займається будівництвом невеликих сонячних електростанцій) Андрій Олексюк і представник замовників Валерій Бєльський (він же – місцевий, овруцький підприємець, власник пилорами).
Присутні почали було ставити питання Андрію Олексюку, однак той відповідав, що він представник фірми, яка лише виконує замовлення. Єдине суттєве, що він сказав – його компанія не має практики будівництва електростанції в центрі міста, і такі приклади навести він теж не зміг.
Натомість до пана Бєльського питань було значно більше. Він почав з такого: «Ми могли б до вас взагалі не приходити, а взяти лишень дозвіл в облраді. Ми, фактично, йдемо по процедурі – зараз етап громадських слухань. Ми ж плануємо будувати не в центрі, а на околиці міста». Далі він продовжив свою декларативну промову, утім за дві хвилини терпець у присутніх урвався. Валерія Бєльського почали звинувачувати, що він приїжджій, побудує станцію і втече, а людям тут жити. Зав’язалась дискусія на підвищених тонах. На головне питання людей – чому не побудувати станцію за містом? – ні представник інвестора, ні представник міської влади чіткої відповіді так і не дали.
Але найцікавіше сталося в кінці. Сергій Жук запропонував створити погоджувальну комісію, оскільки, на його думку, присутні не дійшли згоди. Це усіх дуже здивувало, адже жодного аргументу «за» будівництво станції ні від кого, окрім Сергія Жука та Валерія Бєльського, - не пролунало. Петро Левківський запропонував поставити питання на голосування, але Сергій Жук відмовився це робити, бо «в протоколі такого нема». І додав, звертаючись до овручанина Андрія Гуденка: «треба сформувати погоджувальну комісію, 15 на 15». Утім, хто і за яким принципом вноситиме туди кандидатури, - теж не зрозуміло.
Отже, слухання відбулися, однак документу, який б зафіксував позицію громади (чи, принаймні, тих, хто прийшов на слухання), нема. Навіщо тоді ці слухання? Який у них сенс? На нашу думку, очевидно, що міська влада та інвестор насправді збираються вирішувати усі питання, пов’язані з можливою побудовою сонячної електростанції біля військового цвинтаря, між собою, без участі будь-кого, кого вони вважають сторонніми. У тому числі – громаду.
Микола Карпенко
