Статті

У Бондарівці тепер дві церковні громади

У Бондарівці тепер дві церковні громади

У Бондарівці, що на Коростенщині, у Покровській церкві з початку лютого славлять Епіфанія, митрополита Київського і всієї України, а не патріарха Кирила, главу Російської православної церкви. Славлять в Бондарівській церкві тепер і Паїсія – єпископа Житомирського і Овруцького, усіх патріархів православних церков, українську владу, українське військо, поминають загиблих за Україну у війні з Росією. Бо громада села на зборах вирішила приєднатися до новоствореної Православної церкви України.

Перші дві служби після «переходу» в Бондарівці проводив отець Леонід із Коростеня, бо отець Микола, настоятель церкви, не підтримав зміну канонічної приналежності, а вже 24 березня службу провів отець Михаїл, нова людина в Бондарівці. «Ми читали про нього в інтернеті, справляє дуже гарне враження» - каже нам прихожанка церкви, попросивши, щоб її ім’я не вказували.

hata

(Хата-пустка у Бондарівці, яку купили селяни, не згодні переходити до ПЦУ)

Утім, церковна «революція» в селі тихо й мирно не минула. Більшість селян за нову церкву, однак є й такі прихожани, особливо люди похилого віку, які не хочуть нічого міняти і слухають отця Миколу. Причому, це якраз ті прихожани, які найчастіше відвідують церкву. Хоча, тепер вже, мабуть, треба казати: відвідували. Бо незгодні, разом з отцем Миколою, вирішили, що вони вже не можуть молитися в Покровській церкві. Вони, за словами місцевих, вже купили в селі хату-пустку, яку й збираються пристосувати під церкву чи - може так буде точніше сказати? - молитовний дім.

Невдоволених переходом до іншої церкви у селі більше, ніж десяток бабусь, які залишилися вірними отцю Миколі. Є й такі, хто в принципі не проти нової канонічної Української церкви, розуміють її необхідність але проти «революційних» методів її створення у селі. Приміром, Микола Полосенко, каже, що йому просто жаль тих бабусь, котрі тепер, внаслідок рішення молодих, які в церкву ходять вряди-годи, по великих святах, змушені будуть забути дорогу до церкви, в яку ходили все життя. Пан Микола навіть написав до правоохоронних органів кілька скарг на главу райдержадміністрації Сергія Дмитрука. Мається на увазі, що пан Дмитрук брав найактивнішу участь у тих зборах села, де вирішили змінити приналежність Бондарівської церкви, причому грубо, на переконання пана Миколи, тиснув на людей, на що він, безумовно, не мав права як державний службовець.

Староста нової церковної громади Зоя Федорчук каже, що з церкви пропали вінчальні корони, ікона «Дари хранительниці», нема також церковної печатки та штампу, очевидно звинувачуючи у цьому чи то отця Миколу, чи то його церковне начальство. Утім, хоч якогось документу (заяви до поліції про зникнення речей або акту інвентаризації) на цю тему нема. «У вас є два місяці для написання заяви в поліцію щодо викрадення ваших речей. Ви ще можете їх повернути. Але у вас лишилось мінімум часу. Якщо ви проґавите, то закон буде на їхньому боці!» - казав при нас отець Михаїл громаді про викрадене майно.

Примітно, що селяни дуже неохоче говорять з журналістами про свої церковні справи, не хочуть називати свої прізвища. Відчувається певний страх. Коли в селі вирішували перейти до Православної церкви України (ПЦУ), то на ті збори приїжджали чотири легкові автівки з священнослужителями церкви Московського патріархату – з Коростеня, Лугинського та Ємільчинського районів і намагалися не допустити переходу до нової церкви. Особливо активним був настоятель Свято-Миколайївського храму у Коростені архимандрит Гавриїл (до речі, лауреат коростенської премії «Гордість міста – 2015 рік»). Не знаємо, які вони аргументи використовували – публічно і непублічно, але люди справді бояться. «Я тобі дозволяв говорити з журналістами? – звертається до пані Зої Федорчук, старости нової церковної громади, її чоловік. – Ще приб’ють тебе десь по дорозі!». «Отче, ми не хочемо спілкуватися з журналістами. Ми дратівнем ту сторону» - каже отцю Михаїлу одна з прихожанок.

pokrovska cerkva

(Покровська церква)

Покровська церква збудована у 1899 році. За радянських часів там був клуб. З юридичного боку процес створення громади ПЦУ в Бондарівці не завершений. Як пояснили нам у секторі у справах релігії Житомирської облдержадміністрації, наразі ще не завершений процес реєстрації нових органів ПЦУ на рівні єпархій, тому реєстрація церковних громад призупинена.

pokrovska

Наталія Кучинська, Микола Карпенко
Фото Тимура Азізова

Logo УЖ LIFE compact

©2021 УЖ life Всі права захищені

(067) 320-48-84 (Viber)

Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.

При повному чи частковому використанні матеріалів УЖ life обов’язкове гіперпосилання (для інтернет-ресурсів), або письмова згода редакції (для друкованих видань)