26 квітня у Лопатичах (Олевський район) зариблювали місцевий ставок (на річці Уборть). Випустили більше тонни риби-малька – коропа та товстолоба (300 кілограм та 710 кілограм відповідно). Усього – рівно 3 тисячі рибин вагою 300 – 400 грамів та довжиною 15 – 20 сантиметрів. Основна мета зариблення (окрім як подарунок рибалкам) – екологічна, бо риба, насамперед товстолоб, очищає річку від надмірних водоростей. Простіше кажучи, вода менше «цвіте» і тому стає чистішою.
На березі зібралося до сотні мешканців села, більшість з них – учні лопатицької школи. О 9-й ранку прибула вантажівка MAN з рибою у спеціальних контейнерах з кисневими шлангами (ні в Олевську, ні в Коростені такого авто нема, знайшли в Сквирі, Київська область). Рибу купили у Потіївському рибгоспі, що в Радомишльскому районі.
Спочатку з контейнерів сачком дістали кільканадцять рибин, аби показати лопатинцям які вони. Школярам дуже сподобалося. Вони рибку роздивлялися, нашіптували якісь свої бажання, а потім відпускали в ставок. Далі до контейнерів під’єднали брезентовий «рукав», через який усю рибу за допомогою помпи (повітряного тиску) «виштовхали» у ставок.
(Всесвітня мода на селфі докотилася і до Лопатичів. Тутешні школярки не могли змарнувати нагоду зробити «селфі» з народним депутатом.)
За рибу та її доставку до лопатицького ставка сплатив Благодійний фонд Сергія Пашинського. Його засновник, народний депутат України, теж був присутній на «церемонії».
«Сьогодні ми зробили добру справу, - каже виконуюча обов’язки старости села Лопатичі Наталія Горпиніч. - Риба оживляє річку. У нашому ставку добра кормова база, тому через рік товстолоб і короп виростуть, і буде що половити. Наші хлопці готуються сторожувати рибу, щоб вона встигла вирости».
Микола Белан, який приїхав з Олевська побачити зариблення на власні очі (мабуть, заядлий рибалка), поділився враженнями: «Це дуже корисна справа. Таке потрібно робити хоча б раз на два роки. Але головне, щоб місцеві на період нересту утримувались від вилову риби браконьєрським способом. Тоді в річці буде риба».
Між тим, браконьєрів, за словами місцевих, тут багато. Мешканець села, що назвався Андрієм, про це каже так: «Хто ті браконьєри – ми не знаємо, вони не з нашого села, з’їжджаються з району. Вони ставлять сітки. Односельці скаржаться - закидають спінінги та вудочки, а ті чіпляються за сітки. Взимку теж, витягують – а там сітка і купа дохлої риби. Як боротись з цим? Елементарно: ми двічі-тричі в тиждень на моторному човні пройдемося по ставку, позбираємо ті сітки. Вони коштують 250 - 300 гривень, дорого їх купляти постійно. Якщо до осені так поїздити, позбирати ці сітки – риба буде».
Ольга Максименко
Фото Тимура Азізова
