Почім у Коростені безкоштовна освіта?

Почім у Коростені безкоштовна освіта?

У Коростені знову заговорили про «добровільно-примусові» благодійні внески (на ремонт школи, класів, закупівлю меблів, тощо), які з батьків вимагають у школах і садочках. Батьки звернулися до депутатів фракції УКРОП Коростенської міськради (принаймні, так написано в зверненні депутатів УКРОПУ до міської влади) і попросили з’ясувати, мовляв, де тут закон, а де здирництво.

Суть звернення така: адміністрації шкіл та батьківські комітети вимагають такі кошти, які не кожна сім’я в силах сплатити. Часто-густо вимагають примусово, і це призводить до конфліктів між батьками, батьками та вчителями, батьками та адміністрацією, а інколи навіть і за участі дітей – якщо батьки не сплачують ці внески, дітям, наприклад, занижують оцінки.

У зверненні також йдеться про те, що ремонти шкіл та дитсадків мають робитися не за батьківські кошти, а за бюджетні (тобто, з місцевого бюджету). І міська рада відповідальна за матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів. Якщо ж бюджетних коштів школам чи садочкам не вистачає, то директори повинні надавати бюджетні запити на додаткові кошти, а не вимагати «скидатися» батькам.

А вимоги депутатів фракції УКРОП такі: міський голова має видати розпорядження із забороною збирати кошти з батьків учнів шкіл та садочків, і створити депутатську комісію, яка перевірить відділ освіти, як вони утримують навчальні заклади міста.

Це питання розглядалося на сесії міськради 23 травня. Депутати послухали «укропівців», а за ними – представника освітян. За них говорила завідувачка ДНЗ №22 і одночасно депутат міськради Оксана Геращенко.

Пані Оксана почала здалеку: «Нас звинувачують у хабарництві, у змовах, нас називають «моральними виродками». Безумовно, ми всі не білі і пухнасті, ми не вміємо співвідносити свої здобутки і проблеми, не всі є гарними менеджерами, а саме таким має бути зараз освітянин. Попри те, ми робимо гарні умови для дітей цього міста. Нам абсолютно однаково, в яких умовах працювати, ми будемо якісно виконувати свою роботу, а як це буде відбиватися на розвитку дітей - залежить не лише від нас, а й від громади нашого міста. В жодному місті області не приділяється стільки уваги, як Коростень приділяє освіті. Школи і дитячі садочки забезпечені практично всім. Тому ми просимо, - не вимагаємо, не принижуємо, - а просимо у батьків зробити гарний ремонт для ваших дітей».

Позиція пані Геращенко, м’яко кажучи, незрозуміла, чому ж на ремонти класів чи шкіл мають здавати кошти саме батьки? І чим не підходить освітянам механізм, запропонований «укропівцями» - щоб директор звертався до міської влади за додатковими коштами. Тим не менш, питання з «добровільно-примусовими» внесками – відкрите (сесія чіткого рішення не ухвалила), і лишиться таким ще надовго.

Ми поспілкувались і з вчителями. «У серпні у нас проходить «прийомка» - приїжджає чиновник з міського відділу освіти і перевіряє, як класи готові до нового навчального року. Якщо не готові – сварять педагога, за яким закріплений кабінет. Директор може й змусити переробляти. І нікого не хвилює, що коштів з міського бюджету на ремонт не виділяли, максимум (і то добре) – якщо на будівельні матеріали. А ще ж хтось має ремонт робити. В дитячих садочках приміщення фарбують самі вихователі, в школах – вчителі разом з батьками. За які кошти, окрім благодійних внесків від батьків, це робити?» - розказала одна вчителька Коростеня, попросивши не називати її прізвище.

Інше питання, аби гроші, які здають батьки, йшли саме за призначенням – на ремонт класів чи інших приміщень, а не у кишені викладачів. Бо тоді це вже здирництво у чистому вигляді.

osvita

А поки що - ось які «тарифи» у деяких коростенських школах і дитсадках:

ДНЗ № 20 – 20 гривень у місяць, це 200 гривень у рік з дитини;

ДНЗ № 8 – 50 гривень (ремонт – 200 гривень), 500 гривень у рік;

ЗОШ № 1 – 200 гривень у місяць (за словами батьків дітей 2 класу);

ЗОШ № 10 – 150 гривень у рік (4 клас);

ЗОШ № 3 – 100 гривень у рік (9 клас);

Міська гімназія № 4– 200 гривень у місяць (1 клас);

Міська гімназія № 7 – 1 000 гривень у рік (4 клас).

Звісно, високі чи ні благодійні внески - залежить ще й від кількості учнів класу. Приміром, для класу з 30 дітей по 200 гривень у місяць – виходить за рік досить кругленька сума в 60 тисяч гривень. Утім, і «шалених поборів» у школах Коростеня, як бачимо, нема.

Володимир Паламарчук