25 березня два трактори заїхали на поле земель запасу (29 гектарів) у Зарічанському старостівському окрузі Овруцької ОТГ і почали ту землю обробляти, готувати під посів, не маючи на це жодного права – вони не є ні власниками, ні орендарями. Я викликав поліцію, але до її приїзду техніка з поля «втекла».
Це інформація від депутата Овруцької міськради Віктора Старовойта. Він сказав, що фото тракторів та усю інформацію про тих, хто намагався захопити землю, передав поліції, і тепер чекає від неї розслідування і висновків. Утім, - продовжив пан Віктор, - у п’ятницю, 29 березня, після обіду техніка знову заїхала на поле і завершила обробіток землі, тобто тепер вона готова для засіву. Депутат також стверджує, що схожа ситуація була й в Норинському старостівському окрузі.
«Зарічанські» та «норинські» гектари – це шматочки тих 5 тисяч «роздержавлених» гектарів сільгоспземель, розкиданих по території громади, які в грудні минулого року Овруцька ОТГ прийняла від держави. Тоді ж, у грудні, постало й питання – що з ними робити? Варіанти: роздати овручанам, які претендують на свої законні два гектари для ведення особистого селянського господарства (ОСГ); виділити під пасовища (їх нестача – теж проблема для громади); віддати в оренду фермерам та агрофірмам. Звісно, найкраще вдатися до всіх варіантів одразу, благо 5 тисяч га – більш ніж солідний шмат землі. Тим більше, що в Овруцькому районі маса людей хоче (і має на це законне право), але не може отримати землю, у тому числі – учасники бойових дій на Сході країни. Ситуація геть погана: землю ніхто не виділяє ні простим мешканцям громади, ні учасникам бойових дій. Відмовляють з різних приводів: або через те, що саме ця земля у державної власності (інколи це неправда), або через те, що земля виставлена на аукціон, або через те, що громада вирішила виділити цю ділянку під пасовища. А буває, виконком просто ігнорує заяви на видачу земель під ОСГ від громадян.
Однак у грудні міськрада вирішила: включити ці землі до переліку тих, які будуть виставлені на аукціон. Тобто, віддати тим, хто заплатить найбільше за оренду. Практично це означає, що земля дістанеться великим агрофірмам, так званим «латифундистам», бо дрібні фермери не зможуть з ними змагатися по грошах. А про тих, хто мріє отримати свої – обіцяні державою безплатно - два гектари, можна просто забути. А крім «латифундистів» шанс отримати шматки землі матимуть люди, які близькі до організаторів аукціонів (це називається корупція).
Міська влада пояснює рішення про аукціон турботою про овручан, мовляв, до бюджету громади надходитимуть гроші за оренду. Утім, це ще питання – які саме гроші? Бо рішення про аукціон ухвалили, але умови його не вироблені (у тому числі – ставки орендної плати), дата не названа.І ще проблема: про аукціон вирішили, і вже після цього проводять громадські слухання по старостівських округах, що з тією землею робити. Тоді навіщо було ухвалювати про аукціон? Голова Овруцької ОТГ Іван Коруд заявив на сесії ради 14 березня, що остаточне рішення щодо 5 тисяч гектарів – віддати землю в оренду чи роздати людям для особистого господарства, і скільки саме – ухвалюватимуть у травні на сесії міськради з урахуванням підсумків громадських слухань.
Злі (до Івана Коруда) язики стверджують, що голова ОТГ вже давно пообіцяв цю землю конкретним людям і особам, і аукціон – лише формальність. А громадські слухання проводяться для «галочки», з прямим порушенням закону (не повідомляють про них заздалегідь у ЗМІ, внаслідок чого на слухання приходять лише лояльні до влади особи). За цією логікою виходить, що обробляти землю у Зарічанському та Норинському округах, про що йшлося на початку статті, намагаються ті, хто впевнений (бо вже домовився з владою): ця земля вже їхня! І вони просто не хочуть втрачати сезон, бо коли оформлять право на землю, то сіяти вже буде пізно. Та й раніше ці землі, ще коли були у державній власності, не пустували: їх використовували, не сплачуючи ні копійки до державного чи місцевого бюджету. Тож хтось вже звик вважати себе тут хазяїном.
Звісно, такі звинувачення лунають з вуст давніх критиків очільників місцевої влади, у тому числі депутатів міськради, хоча, як-то кажуть, у народі теж про це давно говорять. Однак є й очевидне, а саме: закон вимагає надавати землю громадянам (хто має на це право), якщо така вільна земля є, і ні аукціон, ні громадські слухання не повинні цьому заважати. В Овручі цей закон практично не виконується, і, на жаль, це незаперечний факт.
Микола Карпенко
