Овруцька міська рада на сесії 16 квітня ухвалила дивне, на наш погляд, рішення: «Передати з балансу та господарського відання КП «Овруч» на баланс та оперативне управління Гуманітарного відділу Овруцької міської ради сквер Партизанської слави площею 0,8 га» з усім майном – а це 6 лавок та те, що називається «пам’ятник ім. Сабурова О.М.» Озвучував цю пропозицію сам мер Овруча Іван Коруд. У тому ж рішенні вказано, що комунальна установа «Музей історії Овруччини» зобов’язана забезпечити відкриття «постійно діючої експозиції під відкритим небом». У майбутньому планується передати сквер разом з пам’ятниками Овруцькому музею – Комунальній установі «Музей історії Овруччини».
Тепер чому це рішення нам видається дивним? Якщо парк – частина музею, тоді, виходить, те, що у парку – експонати? Лавки можемо просто проігнорувати, а що там ще є? Правильно, «пам’ятник ім. Сабурова О.М.», а також (буде) пам’ятник Яну Налєпці (Рєпкіну). Точніше – залишки цих пам’ятників, бо їх хтось невідомий потрощив вночі 7 лютого. Нині те, що було колись пам’ятниками, є постаментами (у парку) та погруддям (на території комунального підприємства «Овруч»). Тобто, виходить, тепер є формальні підстави відновити ці радянські пам’ятки комуністам вже як експонати музею історії нашого краю. Така собі «декомунізація декомунізації». Тим більше, що за словами директора КП «Музей історії Овруччини» Ярослава Чіпака, юридично, на папері, «Сабурови» і «Налєпки» - вже не пам’ятники, а «садово-паркові скульптури» - такий висновок нібито надали житомирські спеціалісти з охорони культурної спадщини.
У музеї майбутню передачу їм на баланс парку і пам’ятників не підтримують, вважають це нелогічним і юридично абсурдним кроком. «Я можу відповідати за ті експонати, які знаходяться в музеї. Але як я можу відповідати за те, що знаходиться на вулиці?» - каже Ярослав Чіпак. Від себе додамо: передача парку на баланс музею означає не лише те, що музей тепер опікується пам’ятниками, а й те, що музей тепер несе відповідальність за лавки та інше майно парку. Не кажучи вже про те, що за деревами та кущами комусь треба постійно доглядати.
Утім, щоб передати парк і пам’ятники на баланс КП «Музей історії Овруччини», необхідно улагодити юридичні колізії з музеєм. «Зараз відбувається перереєстрація музею в державному реєстрі, на минулій сесії міськради ухвалили зміни до нашого статуту. Процес передачі музею від районної ради до громади ще повністю не завершено – я ще не маю навіть печатки, тому фізично не можу прийняти щось на баланс музею, в тому числі і сквер Партизанської слави. Крім того, музей зареєстровано в будівлі, де зараз молодші класи школи №3 (це по вул. Івана Франка 8), а фактично він є в Будинку культури» - пояснив Ярослав Чіпак.
«Якщо ж міській владі і вдасться передати парк на баланс музею, - каже директор музею, - я ніколи не погоджусь на повернення Сабурова назад на постамент. А сенс, я думаю, полягає саме в цьому – повернути Сабурова, туди ж перенести пам’ятник Налєпці, тобто зібрати в тому сквері усі радянські пам’ятники».
Костянтин Сидоров
(Фото автора)
