Всі населені пункти краю «розкидано» по громадах.
«Потяг» децентралізації таки пішов. Те, про що мовилося останні кілька років — сталося. Відтак 100% території нашої області розподілено по об’єднаних територіальних громадах. А ще кілька тижнів тому реальною була інша цифра — 67% території області було охоплено ОТГ. Відтак третину території «розіпхали» по вже існуючих громадах.
Про це пише газета "Житомирщина".
Остаточний варіант Перспективного плану об’єднаних територіальних громад Житомирщини представив минулого тижня голова облдержадміністрації Віталій Бунечко.
«Основний принцип, за яким було сформовано остаточний варіант перспективного плану — збереження тих громад, які створювалися з 2015 року, — пояснив голова ОДА. — Ми відстояли майже всі громади, що були утворені. А також доєднали території, які дотепер не об’єднані. У тамтешніх керівників та жителів було чотири з половиною роки, щоби зробити це добровільно. Але чомусь лише на початку 2020 року в них почався «психоз». Приїздили й до мене в кабінет представники окремих сіл. Але зрештою остаточний варіант плану ухвалено, причому, дискусії проведено на всіх рівнях: від сільрад до міністерств».
То як же виглядає тепер адміністративна карта області? Перше, що кидається у вічі — її надзвичайна строкатість. Мовби взяли велике дзеркало, розбили його, а опісля склали з уламків — більших та менших. На зміну 23-ом однорідним за площею та чисельністю населенням районам (які формально ще існують) приходять 62 об’єднані територіальні громади. Деякі з них на 90-100% охоплюють межі існуючих районів (Брусилівська, Лугинська, Народицька, Олевська, Любарська). А інші райони подрібнені на кілька громад (від двох до семи) — дуже різних за площею та населенням. А ще — за своїми фінансовими можливостями. Деяким громадам пощастило більше — вони мають на своїй території крупні підприємства, які сплачують податки в місцевий бюджет. Натомість там, де таких «донорів» немає, виникли серйозні фінансові проблеми. А подекуди такі складнощі призвели навіть до ліквідації вже існуючих об’єднаних територіальних громад. Яких саме?
«У новому перспективному плані декілька громад визнано неспроможними за існуючою методикою, — відповів «Житомирщині» Віталій Бунечко. — Вільська ОТГ (Черняхівський район) направила листа з проханням доєднати її до Оліївської ОТГ в Житомирському районі. Дві інші громади вирішено також доєднати до більш спроможних: Мартинівську — до Пулинської, а Соколівську — до Курненської. Такий варіант вже є остаточним».
Представлена під час брифінгу нова карта ОТГ виявила й інші «сюрпризи». Приміром, на території Житомирського району вирішено утворити Новогуйвинську ОТГ (про ситуацію щодо такого бажання жителів цього військового містечка ми нещодавно писали). Місто Бердичів отримає «супутника» — Скраглівську сільраду, і разом з нею утворить свою ОТГ. Село Станіславка Романівського району «увіллється» до Чуднівської ОТГ (хоча місцеві жителі нещодавно приїздили до голови ОДА, прохаючи доєднати їх до Романівської ОТГ). А велике селище Іванопіль у Чуднівському районі (яке прагнуло створити власну громаду, про що ми також не раз писали) «приклеєне» в перспективному плані до Краснопільської ОТГ.
Відтак для жителів деяких сіл отаке їхнє примусове доєднання стало справжнім шоком. Адже люди прагнули одного, а отримали зовсім інше. Втім, голова ОДА дав зрозуміти на брифінгу, що треба було думати і прагнути раніше. Мовляв, «хто не встиг — той спізнився».
«Буквально цими днями сільрада Гладковичів, що в Овруцькому районі, несподівано вирішила створити власну ОТГ, ще й приєднати до себе селище Першотравневе, — повідомив Віталій Бунечко. — Повинен їх розчарувати. Гладковицької ОТГ не буде. Це — територія Овруцької ОТГ, яка представлена в перспективному плані».
Посилання на карту: https://bit.ly/2SmzUs3
***
Голова ОДА також підтвердив, що райдержадміністрацій за новою реформою не передбачено, тож їх буде скасовано. Та й установа, яку він нині очолює — облдержадміністрація — також згодом відійде в минуле. Її місце займе префектура, що виконуватиме функції нагляду за законністю діяльності місцевої влади.
Читайте також: "Коли ж закінчиться епоха бідності"?
