Статті

Алкоголь, суперечки про АТО, "розбірки" і сім трупів. Кілька версій кривавої бійні на Житомирщині

Алкоголь, суперечки про АТО, "розбірки" і сім трупів. Кілька версій кривавої бійні на Житомирщині

Травень. Карантин послаблено. Старі друзі, які багато років підтримують стосунки, зустрілися неподалік села Новоселиця на Житомирщині, щоб приємно відпочити «на природі», біля ставка. Та гарний відпочинок перетворився на… справжню бійню. Вранці 22 травня жахлива звістка вразила всю країну – мисливець, який орендує ставок, розстріляв з рушниці сімох гостей, пише Уніан.

Спочатку новину, що на Житомирщині сталася страшна трагедія, повідомила поліція, а подробиці згодом оприлюднив у Facebook заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. За його даними, біля ставка відпочивала компанія киян, старих друзів, які там збиралися вже неодноразово. Раніше зустрічі ці проходили мирно, однак цього разу вони завершилися жахливо - після розпиття спиртного шестеро відпочивальників лягли спати в сарайчику на березі ставка, а двоє залишилися випивати далі з господарем - орендарем цієї водойми...

Однозначно стверджувати, що саме сталося тієї ночі, наразі ще зарано – після трагедії не минуло й доби. Згідно з процедурою, зараз на місці працює поліція, прокуратура та інші фахівці, й лише після завершення слідства буде відомо, що там відбулося насправді. Однак, за попередніми даними, про які всю країну сповістив Антон Геращенко, сталося ось що. Близько першої години ночі між орендарем та двома його гостями, які не пішли спати, раптом виник конфлікт. Тож чоловік не вигадав нічого кращого, ніж розстріляти «друзів» з власної гладкоствольної мисливської рушниці марки «ІЖ».

«Спочатку він убив двох, що залишалися з ним поруч. Потім почав розстрілювати шістьох, які спали. Загалом він встиг розстріляти сімох людей. Лише один, почувши постріли, встиг втекти до лісу, вийти до села й викликати поліцію», - стверджує Геращенко.

Поліція встигла затримати убивцю і зараз він перебуває під вартою. Рушницю, з якої було скоєно масове вбивство, вилучили. Після судово-психіатричної експертизи суд вирішить, осудний чоловік чи ні. Якщо осудний, то мисливцю загрожує довічне позбавлення волі.

Але, як то кажуть, не все так однозначно. Коли існує брак інформації, зазвичай, «прогалини» заповнюються чутками. Так сталося і цього разу.

Випереджаючи події, окремі ЗМІ, посилаючись на власні джерела, написали, що жертвами нічного розстрілу на Житомирщині стали, серед іншого, військовослужбовці Нацгвардії та батальйону імені Кульчицького. Наприклад, видання Dетектив-Info оприлюднило інформацію, що мова нібито йде про бійців батальйону імені Кульчицького Владислава Мамиченка та Андрія Москальця (на прізвисько «Мальок»/»Бородатий»), приписаного до гостомельської військової частини №3018 НГУ Віталія Вульчина, двох воїнів з позивними «Фін» та «Скандер» (він же «Український татарин»), а також київського волонтера Романа Ханенка («Гець») та працівника Київського Національного авіаційного університету Олександра Білоуса.

statya golovna unian22 1

За даними цього ЗМІ, в процесі конфлікту людей розстріляв 58-річний власник місцевої водойми Анатолій Захаренко, якого в жовтні 2015 року вже притягали до адміністративної відповідальності за порушення правил зберігання мисливської зброї.

Була озвучена і відмінна від оприлюдненої Геращенком версія масового розстрілу людей. Мовляв, раніше від Захаренка вимагали «данину» місцеві правоохоронці, а коли той відмовився та здав «перевертнів у погонах», до нього на «розбірки» прийшли АТОшники, конфлікт із якими й закінчився стріляниною.

Варто зазначити, що напередодні трагедії на сайті поліції Житомирщини дійсно було повідомлено про викриття на хабарі (ч.3 ст.368 КК України) начальника поліції одного з районів області. «За невтручання у діяльність, пов’язану з розведенням риби, він вимагав у 58-річного мешканця Романівського району області щомісяця надавати йому хабар у розмірі 10 тис грн», - йшлося у повідомленні поліції.

Тож видання Dетектив-Info, посилаючись на джерело, повідомило, що мова йшла саме про водойму біля села Новоселиця. Мовляв, «запакованим перевертнем у погонах» виявився начальник Попільнянського відділення Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, підполковник Руслан Мшанецький, а заявником, що поскаржився на вимагання, виступав саме Анатолій Захаренко.

Аби з’ясувати, наскільки ці дані відповідають дійсності, УНІАН звернувся у прокуратуру та поліцію.

Речниця ГУНП у Житомирській області Алла Ващенко розповіла, що однією з причин масового розстрілу людей під час відпочинку біля водойми міг стати алкоголь. За її словами, усі постраждалі люди (віком від 1970 до 1990 року народження) між собою були давно знайомі, підтримували стосунки вже багато років. «Приїхали вони до чоловіка, який їх розстріляв, ще задовго до трагедії, уночі з 20 на 21 травня. І все було добре. Тому ми не виключаємо, що саме алкоголь міг стати однією з причин розстрілу людей», - розповіла вона.

statya golovna unian22 2

Ващенко також підтверджує, що усі розстріляні були учасниками АТО, але спростувала інформацію про те, що ця подія нібито пов'язано з вимаганням в орендаря ставка, який і влаштував криваву стрілянину, хабарів за розведення риби співробітниками місцевої поліції. За її словами, інформація ЗМІ про нібито прямий зв'язок між кривавою бійнею та відмовою орендаря ставка платити хабарі місцевим правоохоронцям, яких напередодні затримала поліція, і за яких нібито «вписалися» загиблі бійці АТО, не відповідає дійсності.

«АТОшники приїхали відпочивати на ставок ще до того, як на хабарі затримали начальника поліції одного з районів області, який за «невтручання у діяльність, пов'язану з розведенням риби», вимагав у 58-річного жителя Романівського району області щомісяця по 10 тис грн. Ці події зовсім не пов'язані, оскільки АТОшники приїхали на ставок відпочивати о 5 ранку 21 травня, а затримання начальника Попільнянського відділення Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, підполковника Руслана Мшанецького сталося пізніше», - пояснює речниця ГУНП у Житомирській області.

Також вона додала, що єдиний, хто залишився живим, теж служив в АТО, як і його загиблі товариші. Зараз він надає свідчення правоохоронцям.

На Житомирщині активно обговорюють цю трагедію, висуваються й інші версії, відмінні від озвучених вище.

Одна з таких – суперечка поміж мисливцем та його гостями виникла нібито через службу в армії та війну на Донбасі. Мовляв, гості чоловіка начебто казали, що вони були учасниками антитерористичній операції, а він туди не пустив своїх дітей. Так це чи ні — встановить слідство. Провину свою мисливець визнав. На місці вбивства, поліцейські вилучили п’ять одиниць зброї (разом з мисливською рушницею, з якої стріляв орендар ставка). Вся зброя зареєстрована та належить убитим і господарю.

Вже згодом в Національній гвардії підтвердили, що серед жертв розстрілу дійсно є троє військових НГ. «У цій страшній трагедії загинули військовослужбовець Бригади швидкого реагування старший сержант Вульчин В.С., а також військовослужбовці військової частини №3066 - молодший сержант Мамиченко В.Л. та старший солдат Москалець А.В. Військовослужбовці знаходилися не на службі. Перебували на вихідних днях після повернення з ООС», - зазначили в прес-службі НГ.

Отже, поки що у цій історії більше запитань, ніж відповідей. Чи тільки випивка спричинила трагедію і чи її можна було уникнути, якби розмова точилася навколо «мирних» тем? Чи є убивця осудним? Чому люди, які тривалий час підтримували гарні стосунки, раптом пересварилися настільки, що один з них повбивав майже усіх інших? Правоохоронці обіцяють розповісти про це найближчим часом.

Зоя Юхимчук

Щоб бути в курсі найяскравіших подій — підписуйтесь на Фейсбук УЖ LIFE!

Читайте також: "Подробиці масового вбивства в Житомирській області: у чоловіка, який розстріляв сімох людей, начальник поліції вимагав хабар".

Logo УЖ LIFE compact

©2021 УЖ life Всі права захищені

(067) 320-48-84 (Viber)

Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.

При повному чи частковому використанні матеріалів УЖ life обов’язкове гіперпосилання (для інтернет-ресурсів), або письмова згода редакції (для друкованих видань)