Пане Сергію, сьогодні дуже часто доводиться чути: «стара влада», «нова влада». Складається враження, що зараз в країні йде грандіозна боротьба між старою і новою владою. І саме на цих парламентських виборах визначиться, хто переможе. Ви згодні з цим?
- Не згоден. І люди, до речі, теж не згодні. Принаймні, на зустрічах з виборцями, а їх у мене за минулі три тижні було вже мало не сотня, у мене не склалося такого враження. Люди розуміють, що у даному випадку (я маю на увазі вибори депутата-мажоритарника) вони обирають конкретну людину, яка найкраще зможе допомогти, захистити, вирішити ту чи ту проблему використовуючи можливості, що їх дає статус депутата парламенту. Оці терміни – «стара влада», «нова влада» - придумали і використовують здебільшого журналісти, партійні політики, агітатори різноманітні. Люди все-таки розмірковують і живуть не гаслами, не метафорами, а конкретними життєвими ситуаціями і проблемами.
Більшість Вашого політичного життя Ви були в опозиції. Останні роки, після Майдану, вже не в опозиції. А сьогодні, після обрання нового Президента, Ви знову опозиціонер?
- У політиці не можна бути в опозиції до особи – Президента, прем’єр-міністра, міністра. Можна лише бути в опозиції до політики, яку проводить та чи та посадова особа. Під час зустрічей з виборцями мене дуже часто запитують: чи будете ви підтримувати Президента Зеленського? Кажу: звісно, що буду, обов’язково буду, якщо він робитиме те, що я вважаю благом для людей, для країни, для держави. Приміром, щойно (9 липня – ред.) Президент підписав Указ «Про додаткові заходи щодо раціонального використання лісових ресурсів та удосконалення системи управління лісовою галуззю». Безумовно, я такий крок глави держави підтримую, бо те, що у нас коїться з лісами – це справжній жах! Коментуючи Указ, член команди Президента сказав, що минулого року обсяг незаконної вирубки лісу в Україні сягнув 17,7 тисяч кубічних метрів. Страшна цифра, та ще й, мабуть, занижена, бо хіба можливо точно порахувати те, що вирубується незаконно?
Зауважте, я ще не мав змоги детально вивчити цей Указ, можливо там є якісь з моєї точки зору помилкові моменти, є ще питання, як буде організоване виконання Указу, але то все потім. Зараз я кажу: вітаю намір Президента навести лад у лісовій галузі і сам докладу до цього максимум моїх скромних зусиль. Думаю, не треба окремо наголошувати, наскільки для нас, жителів Полісся, важлива правильна державна «лісова» політика?
Я бачу, та, власне, це всі бачать, що люди покладають дуже великі надії на нового Президента. Соціологи кажуть, що такий самий оптимізм (тобто, сподівання на владу) були і в квітні 2014 року, одразу після Майдану. Не хочу й думати, що буде, якщо ці сподівання не справдяться.
І все-таки, яка Ваша думка про Володимира Зеленського?
- Мабуть, ви думаєте, що оскільки у мене двадцятилітній досвід політика, то я знаю про Зеленського більше, ніж звичайний обиватель? Якщо так – то помиляєтеся. Моє ставлення до Володимира Зеленського таке саме, як і у більшості людей: я чекаю від нього змін на краще в Україні. Вся країна чекає, яким буде наш новий глава держави. Це об’єктивно, адже про Зеленського-політика ще якихось півроку тому ніхто нічого не знав, бо він просто не був політиком. І не вважайте, що я хочу, аби Зеленський виявився поганими політиком, поганим Президентом. Хочу, бо, мовляв, я зі старої влади, а Зеленський – влада нова. З такими претензіями звертайтеся до Порошенка. А я людина нормальна, я розумію, що неуспіх Президента – це неуспіх України, це біди мільйонів і мільйонів українців, це низькі зарплати і пенсії, це втрачені роки для економічного і соціального розвитку країни. Я такого для своєї Батьківщини не хочу, тому я не хочу, щоб про Володимира Зеленського народ говорив те саме, що він говорить сьогодні про усіх колишніх Президентів.
Яке питання від людей є найважчим для Вас?
- Питання: коли закінчиться війна? Зрозуміло, чому люди запитують. Кожна нормальна людина не хоче війни. Але, на жаль, відповіді на це питання нема. Нема, по-перше, тому що закінчення війни залежить від двох сторін, а не від однієї. Тобто, якби Україна не прагнула закінчити війну, якщо Росія цього не хоче – війна продовжиться. По-друге, війну неможливо закінчити «внічию», це не футбол. У війні хтось обов’язково виграє, а хтось – програє. Якщо хтось думає, що можна програти (віддати частину території), зате війни більше не буде – мушу розчарувати: війна знову буде, бо ворог обов’язково захоче більшого, наприклад, ще трохи території. Або ми відіб’ємо напад на нашу землю, або вона, наша земля, стане не нашою. Крім того, недарма древні казали: «Горе переможеним!» Переможець витискує з переможеного не тільки якусь там частинку території. Він вимагає грошей (контрибуцію), економічних переваг у торгівлі, доступу до ресурсів переможеного. Одним словом, робить все, аби стати сильнішим (багатшим) за рахунок переможеного. Настільки сильнішим, щоб легко виграти наступну війну з ним.
Звичайні люди не хочуть війни, бо це для них тягар і горе. Цим і користуються підлі – іншого слова нема – політики, коли обіцяють: ми зробимо мир, ви тільки проголосуйте за нас. Не зроблять вони справжнього миру, вони лише визнають Україну переможеною і змусять українців заплатити переможцю все, що той захоче. Не ми перші воюємо на цьому світі, людство пройшло за свою історію безліч воєн, і завжди діяв один закон: «Горе переможеним!» Іншого, «мирного» закону у війни нема.
І мені справді важко відповідати на питання – «коли закінчиться війна?» - жінці, яка боїться, що її сина заберуть на війну, і чекає, що ти політик з Києва її заспокоїш, мовляв, вже скоро, ось-ось, ця війна закінчиться.
На окрузі з’явилося чимало так званого «чорного піару» проти кандидата Пашинського. Це, якщо кількома словами, різноманітні анонімні листівки, у яких вас змальовують, м’яко скажемо, як найгіршого кандидата з усіх можливих. Щодо інших кандидатів такого ми не бачили, принаймні – не потрапляло до рук. Що Ви про все це скажете?
- Скажу, що ставлюся з розумінням. Тобто, я розумію, що коли ти, політик, робиш правильні речі, то обов’язково тебе намагаються зупинити тим чи тим способом. Я завжди в подібних випадках згадую фразу найсерйознішого російського сатирика Михайла Салтикова-Щедріна (процитую російською): «В деле распространения здравых мыслей без того нельзя, чтобы кто-нибудь паскудой не обругал».
Інша справа, що анонімну брехню масовим тиражем не можна прощати, як не можна прощати будь-яку свідомо зроблену підлість. Тому я не стомлююся звертатися до правоохоронців з вимогою розслідувати подібні випадки, хоча розумію, що гарантій виявлення злочинців поліція чи прокуратура дати не може.
Я дуже хочу, щоб виборці у цій справі зрозуміли головне: зовсім не всі ми хочемо змін на краще, є люди, яким добре зараз і яким буде погано, якщо зміни на краще будуть. Таких людей мало, але вони готові на все, аби у нас все залишалося так, як є сьогодні. Дати таким людям відсіч можна і треба. У тому числі голосуванням на виборах.
Здається, Ви заговорили про тих, кого не раз публічно чи у дописах у соціальних мережах називали «місцевою мафією»? Роз’ясніть детальніше, кого Ви маєте на увазі? Хто складає «місцеву мафію»?
- «Мафія» - це звісно, образний вислів, але він, на мою думку, добре визначає одним словом суть. А вона така: на місцевому рівні теж є свої корупціонери, розкрадачі народного добра, «розпилювачі» бюджетів, тощо, як і у Києві, у центральній владі. Мафія – це коли злочинці проникають у владу, зрощуються з нею. Без участі тих, хто при владі, мафії не буває. Без них злочинців поліція раніше чи пізніше виловлює. Очевидно, що ця місцева мафія вкрай зацікавлена, щоб жодних змін там, де вона «годується», не відбувалося, щоб не було жодного додаткового контролю за місцевою владою (до того, що вже є, вони пристосувалися).
А народний депутат від округу – це такий додатковий контроль?
- Безумовно! Народний депутат є повністю незалежним від місцевої влади, і закон дає йому широкі можливості протидіяти місцевим корупціонерам. Тому «місцева мафія» завжди прагне «домовитися» з народним депутатом від мажоритарного округу, простіше кажучи – купити його. А якщо це не вдається, тоді – війна, але не відкрита, а «по-мафіозному» - підла і анонімна.
Що ж, якщо така війна ведеться проти Вас, тоді бажаю Вам перемогти.
- Дякую.
Володимир Паламарчук
