З 1 липня 2019 року стартує черговий етап медичної реформи – на цей раз реформується друга ланка – консультації вузькопрофільних фахівців, аналізи і дослідження (простими словами, мова про усю поліклініку, окрім первинної ланки – педіатрів та терапевтів). Раніше лікування у фахівців, як і решту медичних послуг, повністю оплачувала держава – і обладнання купляли за кошти бюджету, і зарплати лікарям – теж з бюджету. Причому, гроші, які отримували поліклініки, не залежали від кількості пацієнтів – хоч їх 100 в день, хоч 10.
Тепер буде інакше – поліклініки фінансуватимуться з міського бюджету, а держава компенсуватиме гроші лише за певні процедури. З 1 липня цього року починає діяти програма «Безкоштовна діагностика» - вона включає понад 50 видів обстежень, наприклад, 6 видів УЗД (ультразвукова діагностика), 5 видів рентгену, тощо. Якщо до лікарні звернулися 100 пацієнтів, яким треба зробити УЗД, держава, а конкретніше - Національна служба здоров’я. перерахує поліклініці кошти саме за ці 100 УЗД, і не більше. Тобто, тепер лікарні конкуруватимуть між собою за пацієнтів – чим більше їх буде, тим більше коштів заробить лікарня. А більше коштів – це і кращі спеціалісти.
Ось тут і почнуться з 1 липня проблеми у Коростенської поліклініки. За словами завідувача Консультативно-діагностичного центру (тобто, в поліклініки) Вадима Турушина, у них нема обладнання, щоб проводити ці 50 видів обстежень. «У нас є, наприклад, апарат для УЗД, рентген, флюорограф, кольпоскоп (це в гінекології використовується). Але, наприклад, ендоскопічної відеосистеми – нема, коштує вона – десь 2 мільйони гривень. Немає і лазерного коагулятора (він – дешевший, приблизно 300 тисяч). Щоправда, на них кошти міська рада вже виділила. Це мінімум, що потрібно для такого міста, як Коростень» - пояснює пан Турушин.
«Коростеню дуже потрібен мамограф (пристрій, який дозволяє виявити рак молочної залози). Він коштує десь 3 - 4 мільйони, місцева влада обіцяє до кінця року купити. У нас лише зараз лікується 10 пацієнтів з таким діагнозом, а у 5-ох з них хвороба «запущена». Минулого року від цього померло 20 жінок. 300 людей з міста стоїть на обліку. Якщо ж Коростень стане центром госпітального округу, усі північні райони будуть у нас обслуговуватися, і кількість пацієнтів збільшиться в рази. Дуже важливо виявити рак молочної залози на ранніх стадіях: якщо першу стадію вчасно прооперувати, люди живуть спокійно, а ось серед хворих, у яких третя стадія, виживають лише 30%, а серед тих, у кого четверта – лише 5%» - каже Вадим Турушин.
За словами пана Турушина, річний бюджет лікарні разом із зарплатами – 90 мільйонів гривень (це те, що виділяв держбюджет). Де тепер місту взяти хоча б такі самі кошти – наразі не скаже ніхто. Лікарня намагається заробляти, як може, в тому числі і здачею в оренду приміщень. І треба підвищувати зарплати працівникам, бо вони йдуть – лікарі отримують близько 4 тисяч гривень, а молоді – й того менше, 3 тисячі 800. У травні поліклініці виділили 4,1 мільйона гривень (усю суму перевиконання міського бюджету за перший квартал). З них 1,8 мільйона піде на комп’ютеризацію поліклініки, 2,1 мільйона – на гістероскоп.
«Ми писали усім місцевим радам сусідніх районів, мовляв, давайте скинемося і купимо необхідне обладнання, бо ж і вам, і нам доведеться в Житомир їздити. У законі, між іншим, прописано, що місцеві громади можуть компенсувати поліклініці за своїх мешканців, які в них лікуються. Але ніхто нам навіть не відповів» - завершив Вадим Турушин.
Наталя Кучинська
