Як у Великій Хайчі землю ділили

Як у Великій Хайчі землю ділили

Село Велика Хайча, Овруцька ОТГ. 9 квітня тут пройшли громадські слухання на тему, як розпорядитися землями колишнього державного запасу, які Овруцька об’єднана громада отримала у грудні минулого року від держави (загалом біля 5 тисяч гектарів). Біля села, зрозуміло, лише невелика частка цих земель, які розкидані більшими чи меншими шматками по всій території ОТГ. До Великохайчанського старостівського округу входять села Велика та Мала Хайча і Великий та Малий Кобилин.

На слухання прийшло зо три десятки людей 30. Переважна більшість – жіночки старшого віку. Усі вони – з Великої Хайчі. Із Кобилина був лише Анатолій Кобилінський, учитель хайчанської школи, однак він послухав лише перших 10 хвилин слухань, невдоволений тим, як вони відбуваються. Однак про це далі.

Йшлося про долю 17 окремих ділянок – від двох до кількох десятків гектарів (їх загальну площу не називали, староста теж нам не сказав, «бо не рахував»). Слухання-обговорення виглядало приблизно так.

Вів слухання староста Сергій Божок. З Овруча приїхав Сергій Жук – начальник відділу регулювання земельних відносин Овруцької міськради. Він підказував-переконував людей, яке цільове призначення варто надати тій чи тій ділянці. «Ви зрозумійте, що коли ви виділяєте землю під товарно-фермерське виробництво, вона однаково залишається вашою, і гроші за оренду теж йдуть сільській громаді. Тобто ви на ній зможете заробити!» - казав пан Жук.

«Земельна ділянка № 30 (називались останні цифри кадастрового номеру) – це на південний схід від Великої Хайчі. Там 22 з половиною гектарів. Що з нею робитимемо?» - питає староста. «Там у нас пасовища. А частина території – кущами заросла», - вигукують із залу. «То давайте поділимо цю ділянку: третину – залишимо під випас, решту – під товарно-фермерське виробництво», - пропонує пан Жук. «Голосуємо, хто «за»?.. Рішення прийнято» - закінчує Сергій Божок. «Ділянка № 32. Там є будівлі, що належать мешканцям села. Пропоную віддати під ОСГ (особисте селянське господарство), щоб вони мали право їх оформити на себе. Ніхто не проти?.. Рішення прийнято», - починає і закінчує староста. Таким чином визначили долю і решти ділянок.

Загалом, тій землі, яка вже використовується під пасовища, цей «статус» і лишають. Ту землю, на якій люди ведуть своє господарство, або ж мають там якісь споруди – віддають на ОСГ, щоб ті ж люди не втратили своє майно, чи засіяну землю. А решту земель виділяють під товарно-фермерське господарство.

Щодо землі біля Кобилин, то люди не захотіли вирішувати за кобилинців. Сергій Жук запропонував старості самому з’їздити в Кобилин і запитати думку місцевих. 17 квітня ми запитували телефоном Сергія Божка, що там у Кобилині люди кажуть, але староста відповів, що ще тільки планує найближчим часом зробити подвірний обхід. Тоді ж він складе і протокол слухань з підписами людей.

У нас склалося враження, що переважна більшість людей не розуміли, навіщо вони на ці слухання прийшли. «Ми послухали, а тепер побачимо, що вони зроблять», - казали хайчанці, виходячи з Будинку культури. Лише декілька прийшли на слухання з метою захистити пасовища від «овруцьких», які хочуть віддати їх в оренду. Втім, більшість людей впевнена, що зможуть з легкістю забрати свої землі назад, якщо їм раптом не сподобаються умови оренди. А зараз, мовляв, хай приносить гроші селу.

«Ви впевнені, що на ті землі, які ви виділили під товарно-фермерське виробництво, буде попит?» - запитали ми у старости села після слухань. «Думаю, нікому та земля не буде цікавою. В неї треба вкладати забагато грошей», - відповів Сергій Божок.

Учитель Анатолій Кобилінський розповів нам, чим він невдоволений. До речі, каже, що про слухання дізнався випадково – подзвонив знайомий з Овруча, а так у їхньому селі про них невідомо. (Староста казав на слуханнях, що про них повідомляли: тижні зо три тому повісили об’яви по Кобилину).

Пан Анатолій вважає, що про землі, які село виділить під оренду фермерам, можна забути. У договори оренди дрібним шрифтом вписують, що орендар має першочергове право на викуп цих земель, коли створиться земельний ринок. Також він не вірить, що кошти від оренди таки дійдуть до села, а не «осядуть» в Овручі.

Хоча Сергій Жук і каже, що долю земель біля сіл вирішуватиме сільська громада, остаточне юридичне рішення (адже слухання – це тільки слухання) ухвалюватиме міськрада Овруча (планується, що на травневій сесії). Тобто рішення селян є лише консультативними. Тому зовсім не факт, що хайчанські землі розподілять саме так, як ми почули 9 квітня.

Наталія Кучинська, Ганна Острадчук