У ніч з 13 на 14 квітня у Михайлівці (Коростенський район) обікрали магазин. А наступної ночі – дитячий садочок. Злодія впіймали швидко. Як саме – нам розповів сільський голова Микола Кравець (до речі, колись очолював карний розшук у Коростені):
Вночі, 14 квітня, крадій виламав двері в магазин «фомкою». Вкрав усі, що були, цигарки, багато солодощів – зефір, горішки, печиво, цукерки. Ще частину – виніс на вулицю, але не встиг забрати. Приготував на виніс кип’ятильник, ножі, ножиці, чоботи зимові дуті. Ми викликали поліцію, вони приїхали, оглянули магазин, поговорили з людьми.
Наступного дня, зранку 15 квітня, о 6.10 мені зателефонувала завідувачка дитячого садочка і каже, що в нас, можливо, теж крадіжка сталась.
Повар прийшла на роботу і побачила, що на кухні все перевернуто, а в коридорі – зламаний замок на дверях. На око, каже, не видно, щоб щось поцупили.
Поки я збирався, мені зателефонував чоловік повара, Анатолій Барановський, і каже: побіжу зараз на залізничний вокзал, там за розкладом дизель Овруч - Коростень, подивлюсь, може хтось чужий є на пероні. Анатолій прийшов на станцію, і дійсно побачив чужу людину – не з Михайлівки, який збирався сідати в потяг. Він того незнайомця затримав, бо сам такий, кремезний чолов’яга.
Потім вже я приїхав на станцію, приїхала і поліція. У незнайомця знайшли усі речі з магазину – вони були в поліетиленовому пакеті і в коробці від цигарок, перемотаній ниткою, яку теж він поцупив з магазину. Також в нього була та «фомка», плоскогубці, ніж-метелик та сокирка. Він зізнався, що обікрав магазин і садок. Магнітофончик вкрав невеличкий, знайшли ще ковбасу з магазину – небагато, видно, собі поїсти взяв. Виявилось, що в садочку він і «понямав», і вкрав гроші у завідувачки, скільки – не знаю. Що цікаво – цей злодій не вкрав ні пляшки спиртного.
Сам злочинець спочатку брехав, що з Коростеня, але виявився жителем Київської області – селища Борова, Фастівського району. Його перед тим бачили у нас в селі в п’ятиповерхівці, подумали, може до знайомих приїхав допомагати картоплю садити. Отак вийшло, як не пішов би чоловік повара на вокзал - втік би з кінцями.
Микола Карпенко
